Глас Вопиющего в пустыне –
До сей поры он не остынет;
Для большинства не слышен он –
Стирается как смутный сон.
«Прямите Господа стезю!» …
Молчат, свою арбу везут.
Везут арбу всё в гору выше,
Глас Вопиющего не слышат.
Арба скрипит две тыщи лет:
Закат – рассвет, закат – рассвет…
Скрипят два тяжких колеса.
А душу душат телеса.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Мати-християнка - Василь Мартинюк Маю уже дорослих братів, добрих, розумних, красивих, батьки яких були щирими християнами, а вони ще не з Ісусом. Щось чекають, хоча багато що знають про Бога і спасіння. Їхня мама виливала мені свій біль про їхнє навернення - і він передався мені. Чекаю радісного дня зустрічі своїх братів з Ісусом.
